Сичуанський перець (він же – китайський, японський, корейський, індонезійський, непальський, лимонний або анісовий перець, а також хуацзи (хуадзяо), санчо, чопі та ін.) – це висушені оболонки плодів (зрідка – цілі плоди) деяких дерев і кущів сімейства рутові.
Велика кількість назв цієї пряності багато в чому пов'язана з тим, що при практично однаковому смаку, ароматі, області та способі застосування сичуанський перець із різних місць може досить сильно відрізнятися по вигляду, оскільки ця пряність є оболонкою плодів хоча й близькоспоріднених, але все ж таки різних рослин.
Наприклад, індонезійський перець – це набір не окремих "перчинок", а грон із декількох штук.
Ніякого відношення до справжнього перцю ці рослини не мають, а перцем цю пряність називають за її сильний перцевий аромат.
У різних видах сичуанського перцю до основного перцевого аромату можуть домішуватися різні цитрусові нотки.
Смак сичуанського перцю – сильний освіжаюче-пряний з нотками перцю, лимона, анісу, м'яти. При цьому стандартна перцева пекучість у цій пряності майже відсутня, натомість є особлива "їдкість" смаку, що викликає в роті ефект поколювання й оніміння, близький до відчуття від "заморожуючих" знеболюючих уколів.
Оскільки основний аромат перцю міститься в оболонці, а насіння зазвичай мають скляний смак, то їх зазвичай видаляють ще на стадії заготівлі пряності, що надає їй досить своєрідний вигляд.
В Європі та Америці сичуанським перцем ароматизують переважно страви з молюсків і ракоподібних, а також соуси до рибних салатів.
В азіатських країнах сичуанский перець використовують не тільки в стравах із морепродуктів і риби, але й в стравах зі свинини та птиці, а також у кондитерських виробах.
У Китаї з меленого сичуанського перцю (китайці називають його "хуацзи") готують популярну в сичуанській кухні приправу "хуацзеянь" (для цього його просівають й змішують із сіллю), а разом із бодяном, фенхелем, гвоздикою і кассією додають його в універсальну суміш прянощів "усяньмянь" ( "порошок п'яти ароматів").
Оскільки в процесі термообробки сичуанський перець досить швидко втрачає свій аромат, то кладуть його або в уже готову страву, або незадовго до повної готовності.
Крім того, деякі види сичуанського перцю (наприклад, індійський різновид) мають підвищену твердість і їх необхідно видаляти зі страви перед подачею на стіл.
Різні країни вирощують і застосовують різні види "сичуанського перцю": колір оболонки плода може бути яскраво-зеленим, оливковим, цегляно-червоним, коричневим або темно-сірим, а його розміри варіюються для різних видів від 2 до 8 мм. Тому орієнтуватися при купівлі сичуанського перцю слід, перш за все, на його смак і аромат.
У Китаї хуацзи здавна використовують як стимулюючий засіб, здатний позбавити людину від нудьги та налагодити травлення.
Настій сичуанського перцю допомагає знизити високий кров'яний тиск, поліпшити самопочуття під час застуди.
Зовнішньо пасту з хуацзи використовують як місцевий анестезуючий та антимікробний засіб.
Замінити сичуанський перець можна сумішшю духмяного і чорного перцю, але оригінальний ефект оніміння відтворити не вийде.
Як купити
Доставка і оплата
Відгуки
Новини
Контакти
044 360 90 75
068 124 82 48
099 264 00 29
073 439 93 63
2012 - 2024 © Лавка прянощів